?

Log in

No account? Create an account
Originally posted by vakin at Сецесія, арт-нуво, югендстіль по-українськи
Оригинал взят у gloria_ma в СЕЦЕСІЯ, АРТ-НУВО, ЮГЕНДСТІЛЬ ПО-УКРАЇНСЬКИ

Стиль українського архітектурного модерну (УАМ, українська сецесія) виробився під впливом європейського і в основі якого лежить поєднання народної хатньої і церковної, барокової, архітектури. Він почав зароджуватись ще в кінці 19 ст., але справжній старт цьому стилю дав геніальний архітектор Василь Григорович Кричевський.

Полтава. Будинок земства. Зараз краєзнавчий музей. Перший будинок в стилі українського модерну. Програмний. Тут вперше було використани елементи народної і церковної української архітектури:  шатрове покриття, виті колони, двоповерхові покрівлі, різьблення на дереві, кераміка і кольорова, яскрава майоліка, народний декоративний розпис.
Перлина стилю. Завдяки таланту Василя Кричевського - цей стиль ввійшов в архітектурну моду в Україні, само собою, з труднощами - охранітєлі єдінонєдєлімства завжди дуже насторожено відносились до оригінальних проявів української культури.

Read more...Collapse )

Oct. 27th, 2014

Я тепер заміжня. Тепер у нас окреме помешкання, де ми всіх з радістю чекаємо, завтра нам зроблять шафу в коридорі й ми маємо замовити диван у зал. Колись будуть професійні фотки, які обов'язково покажуться й тут, а поки хай повисять тут найсмачніші з любительських)))
image
image
image
image
image
image
image
image

Сукні

Коротше, вибрати сукню з нормальним українським орнаментом - навіть за сьогоднішніх умов - нереально.
Це я кажу після 3 місяців ретельних переглядів всіх можливих сайтів. Або наляпано, або повний треш, або маки-соняхи, і хоч ти трісни, нема взааглі суконь з нормальним натяком на вишивку. Тому поки я кину сюди лише кілька ідей, які, певно, братиму далі для переробки. А поки хай висять тут.


Read more...Collapse )
раптом у кого є ще які ідеї - діліться)

Теґи:

Редко конечно делаю посты такой тематики, но в данном случае не смог удержаться.

Я вообще фанат-теоретик ночных таймлапсов, пару раз снимал, но чаще, к сожалению, выбраться не получается. Для этого надо планировать отдельные поездки, что слишком жирновато для меня. Обычные таймлапсы звезд уже давно публике приелись и я частенько их не смотрел или изучал на промотке, но сегодня я наткнулся на один ролик и до сих пор пребываю в легком фотографическом шоке. Делюсь находкой, думаю некоторым из моих знакомых данная инфа точно пригодится, хотя может это вообще баян :))

Американский фотограф Винсент Бреди (Vincent Brady) додумался соорудить любопытный девайз из четырех камер с фишаями и на выходе получаются чумовые фотографии, типа вот такой:



Пока некоторые подымают челюсть со пола, я продолжу :))

Небольшое продолжение и мегавидосCollapse )
Їздили сьогодні цілий день фактично по ресторанах, вибирали, щоб підходив і за ціною, і за розташуванням, і за стилем, звісно ж. Виявилося, що це офігенно непросто. В "Хуторі" розпонтована адміністраторша, примітивний зал в українському стилі, а той, який великий, немає нічого спільного з тим, що я собі б хотіла. З позитивів - тільки озеро.
Потім поїхали в "Каретний двір" у Глевасі. Тут насправді все було круто, тільки як такого українського стилю нема, така собі "садиба" поміщика ХІХ ст., зате за 300 грн з людини + готові не лише на напої, але й нарізку-соління-фрукти-тощо. Та й сам інтер'єр досить милий, тераса велика. Мінус - біля траси.
Потім була "Духмяна піч". Звісно, що дуже напищена, я очікувала такого. Вічно квітуча вишня в залі (ладно, я вже придумала, як переробити її на гільце), інтер'єр, наближений до автентичного, опішнянський посуд, все нічого, але ж не ціна. Найнижче, на що можна було з ними домовитися - 450 з людини. А взагалі говорилося про 550-600 грн.
Далі був "Хутірець" - це взагалі якесь розчарування, окрім інтер'єру. Ціна - до 700 з людини. Офігіли й розвернулися їхати далі.
Поперли аж на Воскресенку, заїхали в "Поділля". Не найгірший варіант, але зараз просто під боком тут йде будівництво. Зате говорили про 350 грн з людини як максимум, дозволили напої та фрукти, показали самі страви... Коротше, скромний і досить витриманий в стилі. Мене трохи насторожив танц.майданчик у формі Г, який був окремо від залу. Хоча адміністратор казала, що це багатьом навпаки дуже подобається, бо музика не заважає говорити%) Каже, що поки ніхто не скаржився від цього. Але я так і не уявила, як там, наприклад, танцюють перший весільний танець))
А от уже після всього цього заїхали до "Панської втіхи", про яку мені вже давно говорила Алла. І тут нарешті всі три критерії були одночасно. А ще нам принесли смачнющий узвар за рахунок закладу. Говорили з власницею, яка виявилася сестрою Назарія Яремчука. Справила надзвичайно позитивне враження, провела екскурсію, показала навіть свою колекцію сорочок))) А ще в них правда офігенно крутий туалет, вибачте!))) А ще за нами уже заброньовано номер із джакузі. Одним словом, нарешті справа зрушила з місця, і я дуже рада)
А тепер пішла далі готуватися до екскурсії по Стусу, яку проводитиму в понеділок для 11-класників)

Теґи:

сни про майдан і пу

Оксані (лаборантці) 2 тижні тому снилося, що від українського прапора відривають знизу шматок. "Може, це в нас Крим заберуть?".

наснилася найгуманніша спецоперація з очищення Криму: падає сонний дощ, всі засинають, уночі спеціально навчені тихі люди забирають до СБУ для розслідування всіх озброєних, вивозить усю військову техніку й топить у морі, знімає всю агресивну агітацію та російські прапори, замість них вішає мирну та позитивну соціальну рекламу. Зранку Крим прокидається й не може зрозуміти, що відбулося і чи не було все те просто сном. ЧФРФ розгублено хреститься й молиться. А в Києві триває розслідування. Путіну приходить повістка в суд, в Гаагу. :)))

Теґи:

Originally posted by mysliwiec at ВЕСЬ БАНДЕРА В ДОКУМЕНТАХ НЮРНБЕРГСКОГО ПРОЦЕССА
Продолжая тему- О Степане Бандере, "совках" с еврейскими фамилиями, евреях, и героях Израиля:

Оригинал взят у dibrov_s в Бандера и Нюрнберг
На вчерашнем прямом эфире Игорь Розов, крайне негативно относящийся ко всему, связанному с именем Бандеры и тематикой УПА, произнес примерно следующее: "Надо было взять с собой несколько томов материалов Нюрнбергского процесса и зачитывать из них фрагменты".

В дискуссиях нередко можно услышать мнение, дескать, "УПА осуждена нюрнбергским трибуналом", а попытки ее героизации, дескать, являются "попыткой пересмотра итогов Второй Мировой". В ответ можно услышать, что "в решении нюрнбергского трибунала ОУН-УПА не упоминается".

На самом деле ситуация обстоит несколько иначе.

Read more...Collapse )
Таким образом, обвинение Бандеры и бандеровской ОУН в коллаборации с нацистами - это самая что ни на есть попытка пересмотра результатов Нюрнбергского процесса.

Read more...Collapse )

От всей души благодарю пана Ярослава Сватко за предоставленные фотокопии документов.


* * *
Оригинал взят у alex_glbr в Бандера і Нюрнберг




ВЕСЬ БАНДЕРА В ДОКУМЕНТАХ НЮРНБЕРЗЬКОГО ПРОЦЕСУ

Виходячи з постулату відомого телевізійного лікаря та заяв досить високих посадовців вирішив дослідити що ж саме написано в матеріалах Нюрнберзького про Бандеру та його рух в Україні. Отже, почитаймо:


переклад російською з міркувань адресної доцільностіCollapse )

Том XXXVIII стр. 279-303

ДОКУМЕНТ 102-R
ШЕСТОЙ ОТЧЕТ Т.Н. «АЙНЗАЦГРУПП» В СОВЕТСКОМ СОЮЗЕ С 1 ПО 31 ОКТЯБРЯ 1941 ОБ ИХ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ОБСТАНОВКЕ; БОРЬБЕ С ПАРТИЗАНАМИ; МАССОВЫХ УБИЙСТВАХ ЕВРЕЕВ; РАССТРЕЛАХ КОММУНИСТИЧЕСКИХ ДЕЯТЕЛЕЙ; ОБСТАНОВКЕ В БАЛТИЙСКИХ СТРАНАХ И СЕВЕРНОЙ РОССИИ; В БЕЛОРУССИИ И УКРАИНЕ; НАСТРОЕНИЯХ И ПОВЕДЕНИИ НАСЕЛЕНИЯ НА ДВУХ ПОСЛЕДНИХ ТЕРРИТОРИЯХ; РАЗЛИЧНЫЕ ДЕТАЛИ, ВКЛЮЧАЯ ОТЧЕТ О НЕМЕЦКОЙ ЭТНИЧЕСКОЙ ГРУППЕ В ОБЛАСТИ ВОКРУГ ЛАНДАУ, КОТОРАЯ ИЗ-ЗА ИЗОЛИРОВАННОСТИ ОТ ГЕРМАНИИ ОЩУТИЛА КРАЙНЕ МАЛОЕ ВЛИЯНИЕ НАЦИОНАЛ-СОЦИАЛИЗМА (ВЕЩЕСТВЕННОЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВО USA-470)

Секретно государственной важности!

100 экземпляров
42 экземпляр

Донесение о деятельности и обстановке № 6
Айнзацгрупп охранной полиции и СД в СССР.
(за отчетный период с 1. — 31.10.1941.)
. . . . . .
Содержание
. . . . . .
IV. Поведение зарубежных народных групп.
. . . . . .
B. У К Р А И Н Ц Ы
. . . . . .
b) Стремление к самостоятельности 29
c) Настроенность против большевизма 29
. . . . . .
— Стр. 29 —
. . . . . .
b) Стремление к самостоятельности.
Также как и ранее украинское население ведет себя по отношению к плану независимой Украины отрицательно.
Самой многочисленной группой, ходатайствующей за независимую Украину, по-прежнему является группа Бандеры, приверженцы которой исключительно активны и чей фанатизм опирается частично на личные причины и частично на глубокое национальное самосознание.
Приверженцы Бандеры объединились в начале похода на Лемберг и Санок в небольшие группы и получили короткое обучение. Они снабжались деньгами и материалами пропаганды. Под предлогом проведения оганизационных мероприятий, таких как назначение бургомистров, учреждения милиции, борьбы против евреев и коммунистов, велась политическая работа.
c) Настроенность против большевизма.
Так же и на новых занятых в отчетных период украинских териториях наблюдается полное отрицание большевизма среди украинцев. Почти в каждой семье кто-либо сослан или казнен большевиками. Кроме того, украинцы были свободными и
— Стр. 30 —
независимыми крестьянами в старой России и не забыли того, что отняли у них всеобщим принудительным вступлением в коллективы.
Разумеется, коммунизм оставил на молодежи определенный отпечаток. Этот факт объясняется чревзычайно деятельной пропагандой, прославлявшей «успехи и достижения коммунизма». Фанатичных приверженцев и убежденных борцов, однако же, и в кругах молодежи также не имеется.


Том XXXIX стр. 265-270

ДОКУМЕНТ 014-USSR
ВЫДЕРЖКА ИХ ОПЕРАТИВНОГО ПРИКАЗА № 14 УПРАВЛЕНИЯ ИМПЕРСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ АДРЕСОВАННОГО АЙНЗАЦГРУППАМ 29 ОКТЯБРЯ 1941. УКАЗАНИЯ ДАНЫ ПРИ СОГЛАСОВАННОСТИ С ВЫСШИМ КОМАНДОВАНИЕМ АРМИИ ДЛЯ «ЗАЧИСТКИ» СПЕЦИАЛЬНЫМИ ОТРЯДАМИ ЛАГЕРЕЙ ВОЕННОПЛЕННЫХ (СОВЕТСКИХ ПЛЕННЫХ) В ТЫЛОВЫХ РАЙОНАХ; ПОСТРАДАВШИЕ ОТ АКЦИИ ГЛАВНЫМ ОБРАЗОМ СОВЕТСКИЕ КОМИССАРЫ И ДРУГИЕ РУКОВОДЯЩИЕ ЛИЦА, А ТАКЖЕ ЕВРЕИ И ПРЕДСТАВИТЕЛИ ИНТЕЛЛИГЕНЦИИ. ПРИКАЗ АЙНЗАЦОТРЯДА С/5 ОФИЦЕРАМ СВОЕГО ПОДРАЗДЕЛЕНИЯ, 25 НОЯБРЯ 1941: УНИЧТОЖИТЬ ДЕЯТЕЛЕЙ БАНДЕРОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ УКРАИНЫ ВСЛЕДСТВИЕ ИХ ПРИГОТОВЛЕНИЙ К МЯТЕЖУ.
. . . . . .
— Стр. 5 —

№. 7

Айнзацотряд С/5
Охранной полиции и СД

25 ноября 1941 года

По внешней рассылке:
Киев
Днепропетровск
Николаев
Ровно
Житомир
Винница.

Касательно: ОУН (движение Бандеры)

Достоверно установлено, что на территории Райхскомиссариата движение Бандеры готовит мятеж с конечной целью создания независимой Украины. Все участники движения Бандеры должны быть незамедлительно задержаны, и, после подробного допроса под видом мародеров без малейшей огласки ликвидированы. Протоколы допросов должны быть предоставлены в Оперативный отряд С/5. Данный документ после ознакомления командирами подразделений надлежит уничтожить.

Оберштурмбанфюрер СС
Подпись (неразб.)


Том XXV стр. 255-288

ДОКУМЕНТ 192-PS
ДОКЛАДНАЯ РАЙХСКОМИССАРА УКРАИНЫ КОХА РОЗЕНБЕРГУ, 16 МАРТА 1943 ОТНОСИТЕЛЬНО ЖЕСТКИХ МЕР ПРИНЯТЫХ В УКРАИНЕ ГЕРМАНСКОЙ АДМИНИСТРАЦИЕЙ (ВЕЩЕСТВЕННОЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВО RO-13)

Райхскомиссар Украины ровно 16 марта 1943

Господину Райхсминистру Альфреду Розенбергу

Берлин W 35.

Лично.
. . . . . .
— Стр. 25 —
. . . . . .
Украинским эмигрантам кроме прочего также удалось оказать влияние как на движения Бандеры так и Мельника, с тем, чтобы они сегодня вели себя намеренно враждебно немцам.
Даже «Просвиты», там где они есть, стали подпольными организациями украинских шовинистов. Примеры тому прошу взять из отчетов СД. Доказательства приведены из Ровно, Дунаевцев, Каменец-Подольска и Киева. В Киеве украинцы состоявшие также и в «кругах общества» готовили отравление Генералькомиссара. Украинские учителя из Просвиты участвовали в группах сопротивления, как, напр., в Камень-Каширском см. отчет СД от 27 и 31.6.1942. Из последних отчетов СД я заключаю, что при таком попустительстве немецкого руководства в районах боевых действий в Харькове в Просвите может быть учреждено нечто вроде украинского национального правительства.
. . . . . .
— Стр. 26 —
. . . . . .
Украинские националисты из Харькова на днях эвакуированы в Киев. Здесь у них имеются надежные украинские авторитетные лица, заявляющие, что в ближайшее время состоится всемирная конференция украинцев. Они говорят о повороте в украинской политике к немцам в ближайщие недели. Они требуют самостоятельной армии для Украины. Они требуют, чтобы в моем Райхскомиссариате выходили газеты, следующие национал-украинской направленности, и заявляют о своей готовности, когда эти претензии будут выполнены, проявить к немцам определенную лояльность.
В Каменец-Подольске районный комиссар начал по своему почину в 1941/42 годах общественные транспортные перевозки. Он всячески доверял бургомистру-украинцу и видным украинским городским деятелям. Теперь те же самые господа, поддержанные украинскими учителями и студентами его партнеров по общественным перевозкам и поднятиям немецких солдат на воздух, намеревались бросить бомбы во время сеанса в немецком солдатском кино. В тоже самое время областной комиссар и его сотрудник должны были быть устранены, а банковский депозит выкраден. Такой план смог вызреть, потому что члены немецкого руководства до последнего мгновения проявляли к местным
— Стр. 27 —
большое доверие, и участвовали в украинских компаниях, устраиваемых руководителем заговора. В последний момент СД удалось их схватить, и эти 140 человек уверенно пополняются, под началом которых пребывала вся украинская интеллигенция города. Немцы объясняли, что ничего подобного украинцам не доверяли. Мне радостно, что подобные «общественные отношения» только однажды постиг крах.
Особой статьей в моей политической деятельности является украинская эмиграция. К сожалению, можно  твердо констатировать, что и здесь моя политическая позиция и Вашего министерства отличаются. Я не отношусь с предубеждением к своим противникам. Отношение к прибывшей украинской эмиграции основано на многочисленном опыте за время моей деятельности в Украине.
Я обращаю внимание, напр. на новогоднее поздравление украинской националистической организации в Новый Год 42/43, содержавшее политическое нахальство. Там нет никаких поздравлений, а только резкие полтитические требования: требование национальной свободы и государственной самостоятельности. Требования чередуются с угрозами в том случае если украинские требования не будут удовлетворены.
Я утвердился в этом своем отношении к эмиграции через официально переданное мне высказывание Фюрера о том, что эти эмигранты портят
— Стр. 28 —
народ, и что он велел бы их расстрелять в начале Восточного похода, если бы уже тогда в их отношении ему было бы все ясно. Я сожалею, что такая ясность еще не победила со всех отделениях Вашего Дома.
. . . . . .
— Стр. 42 —
. . . . . .
Городское самоуправление Киева стало оплотом украинского шовинизма под его руководством. Руководящие элементы нелегальной организации Бандеры сидели во всех отделениях муниципалитета. В райуправлениях изготваливались нелегальные листовки против немцев. Багази массово выдавал документы на освобождения от наряда на работы в Райхе и на выезд из города Киева. Западноукраинские эмигранты были переведены им в Киев, далее оттуда с помощью организации Красного Креста основанной им нелегально в Харьков, Ровно, Винницу, Житомир, Каменец-Подольск, Проскуров, Кременчуг и т.д.
Ответственные работники муниципалитета тайком приводились им к присяге Мельнику.
Так или иначе Багази содействовал всем самостоятельническим стремлениям украинцев.
Он пытался раскалывать охранные отряды германской полиции с целью единолично руководить милицией.
Известно также такое высказывание Багази: «Если 5 немцев противостоят 50 украинским полицейским, то у кого тогда власть? Нужно ставить немцев перед состоявшимися фактами».
. . . . . .
— Стр. 51 —
. . . . . .
Эрих Кох.


Том XXVII стр. 298-324

ДОКУМЕНТ 1526-PS
ПИСЬМО ПРОФЕССОРА Д-РА ВОЛОДИМИРА КУБИЙОВИЧА, ГЛАВЫ УКРАИНСКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМИТЕТА ФРАНКУ, 25 ФЕВРАЛЯ 1943, ДАЮЩЕЕ ПОДРОБНОЕ ОПИСАНИЕ ГЕРМАНСКОГО ПРОИЗВОЛА ПРОТИВ УКРАИНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ; ШЕСТНАДЦАТЬ ДОПОЛНЕНИЙ (ВЕЩЕСТВЕННОЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВО USA-178)

Проф. д-р Володимир Кубийович
Глава Украинского Центрального Комитета

Краков, февраль 1943.

Господину Генерал-губернатору
Райхсминистру д-ру Франку

Ваше превосходительство!

В соответствии с Вашим пожеланием, направляю Вам это письмо, в котором кратко излагаю нарушения и неприятные происшествия, которые особо утяжеляют положение украинского населения в генерал-губернаторстве…
. . . . . .
П р и л о ж е н и е  8.

Расстрелы в Лемберге и Чорткове в ноябре 1942.
В качестве возмездия за расстрел сотрудника немецкой полиции в Лемберге, который пал от руки неизвестного преступника во второй половине ноября 1942, были расстреляны в Лемберге 28, а в Чорткове 56 украинцев, находившиеся в это время в тюрьмах упомянутых городов. Причина расстрелов никому не назывались, а расстрелы в Чорткове проводились в светлое время суток на глазах испуганного населения. Среди расстрелянных было много больных тифом, которые были в бессознательном состоянии взяты из больницы, погружены на машины и привезены к месту казни.
Эти расстрелы должны были рассматриваться в качестве возмездия т.н. группам Бандеры. Среди расстрелянных были престарелые горожане, которым вовсе нечего делать в  этой группе, как напр. д-р Олекса Козак, адвокат из. Коломыи, инж. Андрий Пьясецкий, главный лесничий из Янива около Лемберга, за которого не только я и д-р Кость Панькиский, но даже и райхсдойчи давали поручительство.


Том XXV стр. 101-112

ДОКУМЕНТ 054-PS
ДОКЛАД НАЧАЛЬНИКА СБОРНОГО ЛАГЕРЯ КВАЛИФИЦИРОВАННЫХ РАБОЧИХ В ХАРЬКОВЕ, КОНЕЦ СЕНТЯБРЯ 1942, КОМАНДИРУ АРМЕЙСКОГО СЕКТОРА В;  ТАКЖЕ ДОКЛАД ПРЕДСТАВИТЕЛЯ МИНИСТЕРСТВА ОККУПИРОВАННЫХ ВОСТОЧНЫХ ТЕРРИТОРИЙ НА АРМЕЙСКОЙ ТЕРРИТОРИИ В РОЗЕНБЕРГУ, 7 ОКТЯБРЯ 1942 ОТНОСИТЕЛЬНО ВОПИЮЩИХ ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЙ ДОПУЩЕННЫХ ПРИ НАБОРЕ И ПЕРЕВОЗКЕ, А ТАКЖЕ В ОБРАЩЕНИИ С УКРАИНСКИМИ КВАЛИФИЦИРОВАННЫМИ РАБОЧИМИ В РАЙХЕ (ВЕЩЕСТВЕННОЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВО USA-198)

Райхсминистр оккупированных
Восточных территорий
7 октября 1942
Представитель в районе B.

В Райхсминистерство оккупированных
Восточных территорий
Главный отдел I, Берлин
Унтер ден Линден 63.
. . . . . .
b) Размещенные же в общем лагере украинцы напротив очень жалуются.
В прилагаемом сообщении капитана Шмида все приводится по порядку.
Вопрос обращения с восточными рабочими украинцами направленными в Райх становится здесь вопросом будущего огромного бепокойства служб Вермахта. Командующий рекомендовал, чтобы я как можно быстрее посетил некоторые лагеря в Райхе и немедленно сообщил
— Стр. 2 —
об устраненных недостатках в соответствующие инстанции. Прифронтовой район далек от умиротворения.
Все условия наиболее способствуют тому, что все больше людей примыкают к бандам либо переходят в лагерь Бандеры, соотв. перетекают в другую враждебно к нам настроенную группу.
Все же, наилучшей пропагандой было бы хорошее обращение с восточными рабочими…


Том XXIX стр. 356-581

ДОКУМЕНТ 2233-PS (также 3465-PS и D-970)
ВЫДЕРЖКИ ИЗ ДНЕВНИКА ГАНСА ФРАНКА, ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА ОККУПИРОВАННЫХ ПОЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ, С 25 ОКТЯБРЯ 1939 ПО 3 АПРЕЛЯ 1945 (НОМЕРА ВЕЩЕСТВЕННЫХ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ: USA-173, USA-174, USA-271, USA-281, USA-283, USA-295, USA-302, USA-311, USA-607, USA-608, USA-611, USA-612, USA-613, USSR-223, GB-562, GB-602, FRANK 10, FRANK 14—18)

Д Н Е В Н И К
ГОСПОДИНА ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА
ОККУПИРОВАННЫХ ПОЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ
. . . . . .
Понедельник, 7-го декабря 1942

15:45 ::-:: Совещание губернаторов ::-:: в королевском зале Замка.

В совещании участвовали:

Статс-секретарь господина Генерал-губернатора
Статс-секретарь д-ра Бюлера
Д-р Бёппле
Руководитель главного отдела д-р Зиберт
Губернатор д-р Фишер
Губернатор д-р Вехтер
Губернатор д-р Цемер
Губернатор д-р Кундт
Губернатор д-р Вендлер
Член земельного суда д-р Вее

... Обсуждение политической обстановки
. . . . . .
Губернатор д-р Вехтер может доложить, что в ::-:: дистрикте Галиция ::-:: не дало еще никаких инцидентов политического толка. Однако, из определенных признаков необходимо заключить, что общая ситуация становится все более и более опасной.
... Далее, достоверно установлено, что до сих пор не осуществлено объединение между ::-:: польским и украинским движениями сопротивления ::-:: теперь осуществлено в виде движения Бандеры, стремящегося к государственной самостоятельности. Кроме того, в последнее время, свидетельствует о пассивности и сдержанности населения ... Также, к сожалению, в большой мере некоторыми официальными мерами сработало на руку движению сопротивления.  В отношении продовольственного положения населения стоило, однако, обеспечить его по меньшей мере не худшим прежнего. Также было крупной ошибкой подходить к набору рабочих с помощью жестких насильственных мер. Большая опасность кроется кроме того в том, что с определенного времени украинцы и поляки полностью приравнены.
. . . . . .
Краков


P.S. Також є іще одна згадка прізвища Бандери у виступі радянського генерала Зóрі від 11 лютого 1946 року, де він наводить матеріали допиту помічника Лахаузена по Другому управлінню військової розвідки полковниа Ервіна Штольце підполковником радянської контррозвідки Бурашніковим 25 грудня 1945 року, в якому записано, що «виходячи з вищезазначених вказівок Кейтеля та Йодля» він «зв’язався з українськими націонал-соціалістами(?), які були у німецькій військовій розвідці та іншими членами націонал-фашистських(?) груп», котрих він «вплутав(?) у виконання завдань, як вказано вище». А «в окремих інструкціях» наданих ним особисто «провідникам українських націоналістів Мельнику (кодове ім’я «Консул І») та Бандері негайно зібратися під час нападу Німеччини на Радянський Союз та спровокувати демонстрації в Україні аби розірвати безпосередній тил радянських армій, а також переконати міжнародну громадську думку у наче б то розпаді радянського тилу». Що можна сказати? Вибачте, але як можна досягти української незалежності без протидії СРСР? Кожен сам вирішує, що для нього важливіше. Але ж, нажаль для радянського обвинувачення, повний текст цього документу, запропонованого під номером USSR-231, не потрапив до підсумкового документального звіту. Всі посилання на нього спрямовують на той самий виступ генерала Зóрі у сьомому томі протоколів засідань. Можливо, для суду допит самого Лахаузена безпосередньо в судовій залі, а не його помічника радянським підполковником, виявився важливішим.

P.P.S. Звісно ж, у другому томі є ще протокол допиту самого Лахаузена (посилання на який подане у самій Рашепедії!) від 30 листопада 1945 року, про те, як він чув, що 12  вересня 1939 року у штабному поїзді Гітлера Канаріс із компанією обговорювали, а чи не спровокувати в Галичині антипольске повстання (в чому не було ніякої потреби, адже воно йшло без усякого Гітлера вже десятий рік), за допомогою неназваних «українських організацій» співпрацюючих з військовою розвідкою, після чого радянський генерал Руденко схопився за цю тему намагаючись повісити на них «терористичні акти проти мирного населення», на що отримав негативну відповідь допитуваного. Ні про Бандеру, ні про його рух нічого не згадано.

P.P.P.S. Ви помітили в матеріалах схожість загального тону німецької адміністрації щодо України, українства, прагнення самостійності з тоном іншої знайомої адміністрації?




оригінальні тексти англомовного видання, документи німецькоюCollapse )

Теґи:

Originally posted by tumannaya_feya at дуже варто дослухатися
Мне на днях свекровь позвонила. Из Подмосковья. Очень просила никуда не ходить: у нас же повсюду фашисты, русских убивают. Задумалась. И вправду же бьют. Правда, только в новостях на территории РФ.
Вчера вон в прессу девушку изнасилованную запустили: лежит себе голым трупиком на неизвестной сырой земле (утверждается, что на Майдане), все ее мимо обходят - видать, русская.

Поэтому давайте у меня в этом посте будут только Майдан и фашисты-бандеровцы. Вы хоть будете знать, как они выглядят. И в чем именно проявляется их фашизм.



Смотреть дальше...Collapse )
 

Теґи:

дуже варто дослухатися

Андрей Илларионов: Страшная месть

Главная (единственная) задача бесчисленных путинских провокаций последнего времени – уже совершенных, совершаемых сейчас, запланированных на ближайшее время – спровоцировать начало гражданской войны в Украине...


зимові підсумки

Так уже сталося, що по завершенню осені було зовсім не до підбиття підсумків. Так само і з зимою. Це була найскладніша зима в моєму житті. І в житті всієї нашої країни.
Коли місяць тому Галим, мій друг з Астани, в якого я зупинялася влітку, побажав нам "закінчити до весни", я відповіла, що ми колись бажали завершити до Нового року...


Вся моя зима просто на Майдані. З ним я лягала, з ним вставала, з ним набула нових друзів чи відновила старі зв'язки, з ним охолола до багатьох людей, які (мені ніколи не зрозуміти як) байдуже ставилися до Майдану. З ним я спала, з ним мріяла, з ним змінювалася, їла, мислила, купалася. З ним двічі за цю зиму з'їздила в Росію до Роми. За все, через що ми пройшли з ним разом, я безмежно вдячна йому. Часом дуже дивувало, як людина звідти може так тонко відчувати всі події, які відбуваються в нас тут... І як люди, які живуть на сусідніх вулицях, можуть не сприймати Майдану. На жаль, і такі були.

Я плакала, я раділа, я зустрічала друзів, я дізналася, що саме Юрію Вербицькому колись купляла квитки з Києва до Львова, я приносила їжу й ліки, я роздавала бутерброди, я прибирала сніг для барикад і з татом ввечері 18го лютого видовбувала бруківку, яку Ігор тягав хлопцям на передову, я проводжала в останню путь загиблих. Я знаю, що зробила ДУЖЕ мало. Я знаю, що могла бути там частіше. Знаю, що скільки свічок я б зараз не ставила і як би не молилася щоночі за дуже убієнних, уже нічого не повернеш. Це на моїй совісті. Нам усім з цим жити.

Це була зима, яка запеклася на серці болючими ранами. Ми перестали жити собою на Майдані. Ми жили одним єдиним організмом. І за відчуття цієї єдності, суголосності, справжнього колективного підсвідомого, яке згуртувало всю Україну, я безмежно вдячна Богу.
Це була найсильніша зима. Ми - Народ.
Слава Україні!

[reposted post] Уважаемые Крымчане!

Отлипните от экранов телевизоров, в которых кремлёвские пропагандоны решают вашу судьбу, и откройте Гугл.Мэпс.

Очень многие (да практически все) россияне считают, что Хрущёв совершенно необоснованно передал Крым Украине, и что пора бы его отобрать. Благодаря натужной работе пропагандонов очень многие крымчане считают так же. Но подавляющее большинство из них не в состоянии объяснить, зачем Хрущёв это сделал (версии «спьяну», «он же хохол, вот и подарил» — не рассматриваем).

Придётся объяснить. Наверху Крыма есть тонкий перешеек, по которому в Крым едут поезда с российскими туристами, но не только. Ещё по нему проходит Северо-Крымский канал, по которому в Крым поступает вода из реки Днепр. Именно благодаря этому каналу в Крыму может существовать сельское хозяйство и жить много людей. Именно поэтому Крым приписан к Украине — стоит перекрыть канал, и Крым превратится в пустыню. Наладить подачу воды каким-либо другим образом невозможно, опреснять морскую воду дорого, да и сделать это можно только для прибрежных городов. Именно поэтому все фантазии об отделении Крыма были и остаются фантазиями.

Ещё есть международный договор, согласно которому Россия в принципе не может покушаться на территориальную целостность Украины. Но нагнетать в Крыму истерию и раздувать сепаратизм она может. В интересах Кремля создать в Украине горячую точку по типу Абхазии или Южной Осетии, это альфа и омега их политики. А вам в этой точке жить. Хотите?

А ещё в Крыму живут крымские татары...Collapse )

Для історії. Майдан


"Чи є фашизм на Майдані"
Штефан Шолль
Панда
Звернення росіянина В.Громова до росіян з приводу Майдану
Спогади учасника про 19 лютого
Стаття LB "Відродження Ради" про події 19-20 лютого.
радіоперехоплення снайперів (обидві групи)
Москаль про спецоперації "Хвиля" й "Бумеранг" з зачищення Майдану
спогади учасника бойових дій 20 лютого.
спогади батька Устима. Блакитна каска
Варламов про 20 лютого
Гайдукевич про враження від першого виступу Юлі
про "Апостол" Федорова в Межигір'ї


Read more...Collapse )

страшної сили



Колись я зберуся з силами написати тут. А поки що сльози в очах. Згадуються підкошування ніг сьогодні на Інститутській, шалене бажання плакати й розпач.
Це янголи.

[reposted post]  Апофеоз. (22 февраля.)

Меня вчера ждала на Майдане приехавшая из Испании подруга. Я вышла  из метро и оказалась в закрытом бункере. Все эскалаторы в сторону Майдана были закрыты какими-то железными воротами; на Крещатике - та же картина. Пришлось ехать на "Театральную", которая была заполнена людьми. Что-то было не так. Много детей, маленьких детей, которые постоянно, пока поднимался эскалатор, выкрикивали: Слава Украине! Все как один отвечали: Героям Слава! А потом я вышла и обомлела. Я не знаю, как это все можно передать словами. Угол Богдана Хмельницкого и Пушкинской, просто возле самого театра русской драмы стояли автобусы с нашими погибшими Героями. Народ плакал и аплодировал. Так всегда хоронят артистов - не воинов. Когда хоронят воинов - стреляют. Наших героев провожали аплодисментами. Матерь Божья, наши дети, мужья, отцы, спалившие дотла весь этот политический театр и сгоревшие в нем сами, покидают нас навсегда у дверей театра русской драмы. Это невероятно. И их провожают как артистов! Милая моя небесная сотня, это вы были главными актерами во всей этой российской драме. Вы так играли... И вот апофеоз.  Вы умерли на сцене! Остались мы - статисты, техперсонал. Я много слышала всяких аплодисментов, но, умирая, буду помнить эти. Браво вам, наши бесценные!


героиМне все время в детстве снился один и тот же сон. Люди, много людей, которые просто стоят и смотрят, как мимо них несут гробы. Много. Я еще считать не умела, но понимала, что очень много. Меня этот сон преследовал, и я пыталась понять, что же это такое могло произойти, что их так много погибло. Да, именно погибло. Это было ясно по той массе людей, которая их провожала в последний путь. Меня так измучил этот сон, что я все время повторяла: Господи, сделай так, чтоб мне вообще ничего не снилось. И мне сны сниться перестали. А сейчас вот эта картинка из детских снов ожила.

Вокруг звучало: "мы вами гордимся!" Это почему-то раздражало. Мне хотелось им всем сказать: милые вы мои ангелы, как же мне сейчас жаль ваших близких. Да, именно их. Потерять таких мужчин - это потерять все, что у тебя было. Это самой потеряться в пространстве. Остаться без поводыря.  Это не понимать всю оставшуюся жизнь, куда и как двигаться дальше. И со всем этим надо как-то теперь научиться жить.

Read more...Collapse )
У нас новий герой. Фрейд.
Засинаємо з Андрієм.
- Тато, а чому сняться погоні або хороші сни?
- Ну різні є причини. Кожен сон щось означає. Твої страхи, твоє підсвідоме.
- А що означає, коли падаєш з гори разом із камінням? Це дуже страшний сон.
- Я не дуже в цьому розуміюся. Був колись дуже розумний дядько Фрейд і він написав цілу книгу про сни.
- Фрейд?
І тут понєслась!
- Тату, а чому Фрейд помер? Я не хочу, щоб він помирав. Я хочу його побачити. А чому він хворів? У нього болів ротик? Я не хочу, щоб у нього болів ротик. А коли він помер, його мама плакала? А в нього були мама, тато, бабуся, дідусь? Я хочу їх побачити. І маленького Фрейда. Я хочу, щоб Фрейд і Ісусик жили з нами у квартирі. Я хочу, щоб Фрейд мені приніс гарні сни. А погоні щоб не приносив.
Я намагався пояснити, що Фрейд помер тоді, коли народилася твоя прабабуся, що він був старий і бородатий дядько, що немає нічого хорошого в тому, аби Ісусик і Фрейд оселилися в нашій квартирі...
Врешті, вранці Андрій прокинувся з радісним зойком:
- Фрейд мені приніс хороший сон про водоспад!
І всю дорогу до садочку ми розмовляли виключно про Фрейда...

І знову наш Майдан)


грандіозні емоції він викликає... Тут дійсно інакше дихається, інакше думається, інакше відчувається. Тут - все найчистіше, що хочеться бачити й ширити між людьми. Тут - правда

Київські палімпсести

Тижні зо три я тільки те й робила, що читала про Стуса. За цей час я навіть збилася з лічби, скільки разів мені снилися табори, політв'язні, сам Василь чи ще якісь навколостусові речі.
Сьогодні я лягла по першій ночі, але таки дописала повний текст, який і випробувала на пробній екскурсії на восьми людях, серед яких Кирюха, Яринка та Оксана (колишня лаборантка з кафедри).
І здається, людям сподобалося. Що мене несказанно радує. Юля, організатор із "Супутника", сказала, що це поки що найцікавіша екскурсія, яка є на сайті. Буду дуже старатися прибрати всі свої особисті мінуси (звісно, з декламацією віршів та інколи зі швидкістю розповіді)). А тим часом сьогодні мені все ж таки не втрималися - і заплатили на безкоштовній екскурсії=))) Це капець як здивувало=)
Тож тепер Стус у Києві стає реальністю. І я шалено вдячна всім факторам (від Сашка з Мілана починаючи)), що так склалося і що я можу бути причетною до цього таким чином.
Літо почалося з того, що я, докуповуючи в останні дні всіляку потрібну й не дуже всячину, полетіла до Ташкента через Ригу. Це сталося 7 червня. Про всі свої поїздки Середньою Азією я ще писатиму обов'язково, з фотозвітами та всіма подробицями.
А тимчасом у Ризі, вже в аеропорту я познайомилася з Акімом, який водив мене не лише по вечірньому Ташкенту, але й поїхав зі мною до Самарканда й Бухари.
Потім була Киргизія, чарівна людьми, зокрема й чималими поселеннями українців, і неймовірно красива горами й каньйонами. Далі - Казахстан, різний, цікавий, тут я вперше побачила верблюдів, які ходили собі просто по дорогах, тут продавали шубат - їхнє молоко, тут люди просто так приймали до себе додому...
Мене абсолютно вразив Алтай. Я ніколи не уявляла, що таке диво може існувати в Росії. Для мене Росія до цієї подорожі завжди обмежувалася підмосковними будиночками, ґжеллю та хохломою, різьбленими віконницями та полями. А тут - ліси, ліси, прекрасні дороги, височенні гори й шамани.
Монголія була щасливою. Надзвичайно поталанило застопити німців на каравані, з якими ми їздили аж 9 днів разом, фантастично пощастило (інакшого слова я зараз і не підберу) познайомитися з двома мотоциклістами. З одним із них - канадцем Боденом - ми зустрілися рівно за місяць та один тиждень в Одесі, куди він під'їхав після поромної подорожі спершу з Актау-Баку, потім з Поті-Іллічевська. Монголія виявилася для мене країною початку загоєння старих ран. Напевно, зараз я вже можу так говорити.
Дорогою назад трапилося чимало радостей, серед яких - холоднющий Байкал, зустріч із Ромою в Уфі, заїзд до Казані (Господи, яка ж вона гарна!), дві ночі в Москві у чарівної Саші з її маленькою Тасею.
Під час подорожі в мен склалися дуже важкі стосунки з супутницею, тому, повернувшись додому, я відчула шалене полегшення від того, скільки рідних і правильних людей я знову маю в своєму оточенні...
Мій ДН цього року видався настільки кумедним, що я й досі згадую його як велике крутезне спонтанне свято. Було 12 людей, всі мої найпрекрасніші, була Аня зі Львова, був Кирюха (на той момент із Житомира), Даринка, Мімуля, Свєта, Настя Джаз, Алла з Анею, Нозя, Ігор... На наступний день під'їхали батьки, і я задмухувала свічки, загадуючи одне велике бажання.
Потім була ще одна поїздка, яка вирівняла всі мої відчуття за ці мандри. Я безмежно вдячна Бодену за всі ці 5 днів, які ми настільки ідеально провели разом. Я мрію про те, щоб швидше зробити ще щось таке ж чарівне з ним.
За це літо я побувала в 7 країнах (Узбекистан, Киргизстан, Казахстан, Росія, Монголія, Молдова, Придністров'я), зустріла неймовірну кількість надзвичайних людей, набачилася справжніх див природи, відчула щастя, торкаючись веселки в Монголії, сміялася з Мариною, яку таки застала в Києві, раділа з друзями,здобула фантастичний неоціненний скарб, "правильну Канаду", плакала в ліфті, не бажаючи розлучатися з ним. У голові народжуються нові ідеї. Їх багато, як і раніше. Тільки тепер я знаю, як будувати плани.
Це літо було наймасштабнішим. Я безмежно вдячна йому.

нова Канада

- Ти на нього так дивишся, що точно закохалася. - Сказав мені таксист, коли я перевіряла, чи встигає Боден їхати вузькими вуличками за таксі, яке мало нас привезти до Свєти. Було вже фактично по першій, і, аби не мудрити, Боден запропонував просто заплатити таксисту, щоб я поїхала на машині, а він за нами.
- На мене отак, наприклад, ніхто не дивився, - продовжував скаржитися водій.
- Та я його вдруге бачу. Ми друзі.
- І як ви познайомилися?
- В Монголії, він їхав тоді до Казахстану, а я тільки почала подорож Монголією. Домовилися, якщо вийде, зустрітися десь у цих краях, на його дорозі назад.
Врешті, так у нас і сталося. У моєму житті почалася сама собою ще одна Канада.
Ми нарешті потрапили до Чорного моря, в якому купалася, як ніколи, аби насититися цим відчуттям, потім пили коньяк вдома в чарівної Свєти soul_v, прямісінько в центрі Одеси, в старезному будинку, сповненому небанальних історій та чудових звуків піаніно (завдяки Свєті) й гітари (завдяки Бодену).
DSC_1049
Далі обсмажувалися вітром, несучи себе до Білгорода-Дністровського, дивуючись, як діти, що можна одночасно стояти однією ногою в лимані, а іншою - в морі. Зупинилися біля фортеці, яку облазили на заході сонця, обідали в гарному грузинсько-українському ресторані, а потім розбили намет просто під самісінькою фортецею. Говорили багато-пребагато, купалися в лимані під місяцем, пили вино, а потім спали, заколисуючись хвилями, під сітчастим тентом, тож я зранку бачила зграї стрижів та чайок на світанку, перших людей, які підходили зустріти сонце й шли собі геть, і мотоцикл. До речі, дякую jazz_any за позичений шолом))) З мене тут вино)
DSC_1069

Потім ми подалися в бік Молдови,Collapse )

Aug. 6th, 2013

Тримати в руках веселку. Це й було найголовніше, що відчулося за цю двомісячну подорож. Я вдома. Тут щастя й спокій. І найліпші мої. Хто може, хто в Україні, 10го числа з радістю поділюся веселками з усіма друзями =) Святкуватиму ДН))

DSC_0847


А до жж повертаюся. Тут будуть звіти про Узбекистан, Киргизію, Казахстан, казахський та російський Алтай, про Монголію й Росію (з холоднющим і кришталево чистим Байкалом включно)))). Тільки дочекайтеся. Я повернулася!=)

весняні підсумки-2013

Весна видалася неймовірно щедрою на емоції та подорожі.
У перший же день весни я дізналася, що мене таки беруть на конференцію в Естонію. Сталося велике щастя, бо там мене ще не було, як і на міжнародних конференціях взагалі, тому було подвійне захоплення))))
Потім я захопливо дописувала статтю про оніричні мотиви в Шевченка, що мені теж, як не дивно, дуже сподобалося, бігала на пари з філософії, дописувала сякий-такий реферат і робила ще якісь важливі універські фігні.
7-9 березня ми з брателлом та його дівчиною вибралися в Подобовець, куди підвалили Сом із Мар'яною та Кирюха. Було симпатично. тільки Даша сильно вдарилася головою, коли робила останній спуск на лижах=))) Окремі веселі історії роблять наша життя насиченим, а тим більше, коли вас зачиняють з другом в одній квартирі на цілий вечір )
Потім мені вдалося вирватися в Миргород, побувати на хрестинах і познайомитися з неймовірно крутими людьми через стоп.
Весна була затяжна, але мене це дуже надихало. Я ніколи ще не бачила стільки снігу в Києві, тим більше наприкінці березня, і тим більше коли це ще й збігається з ДН найліпшої подруги=))) Я була шалено щаслива, це правда) І пофіг, що доводилося йти пішки від вокзалу)))
Потім ми ще мали чудовий час у Львові. Три дні гарних зустрічей та розмов. Все, як я люблю))
У квітні ми з Дімою, хлопцем із Харкова, їздили в омріяний мій простір - Итуаль сюр Рон, моє перше французьке містечко, яке дало стільки незбагненних емоцій, чудових друзів та тепла. Але перед тим ми спершу загналися до Венеції, потім Падуї, де було просто неперевершено, а далі в Париж. Тут ми зустрілися з Мариною, і я вам скажу, що це був чарівний тріп. Бо потім в Итуалі ми ще встигли побачитися з Рубеном. І це вже взагалі з розряду неймовірних збігів)))
Фотки можна подивитися ось тут.
Після Франції ми знову поїхали до Мілана, я нарешті побачила ці чарівні Альпи, а потім зустрілася знову з Сашком, якого я дуже люблю і за яким страшно сумую. За традицією, ми знову ночували в нього в кімнаті, тільки на цей раз нас було вже 4ро в ній=)
По приїзду, в мене лишався рівно один день на підготовку до філософії, але якимось дивом в мене вийшло запхати в голову те, що від мене вимагалося. Аналогічна ситуація повторилася і з іспитом з французької, до якого я готувалася після Естонії=)
Цього травня гепнуло 3 роки з моменту, як ми не бачилися з Н. Це цікавий досвід, у будь-якому разі=)
5го травня, посвятивши паски, я поїхала на Берлін, до Марини. Було чарівно. Ми нарешті мали вдосталь часу, не буде зайняті чимось ще, тож я нарешті можу сказати, що побачила місто й провела спокійно фактично тиждень на одному місці)))
Далі були Вільнюс, Кернаве та Укмерге в Литві, потім три години в Ризі, де я встигла побачитися з Павлом,ииииии (до речі, скоро побачуся знову)))), а потім Тарту. Чарівне містечко з прекрасною атмосферою. І Таллінн, на завершення. Фотки тут)
Отже, 5 країн (не рахую Польщу, Росію та Білорусь, які проїжджали транзитом) за одну весну.
Лишається тільки додати оце відео:))))))

Н. 3 роки

Рівно три роки тому дещо сильно збило мене і особисто мою життєву лінію вбік. Я зараз поринула в подорожі, я кинула брейк, повитирала багато зв'язків із тих часів, щоб не було відчуття, що ми можемо перетнутися, я все рідше їздила до Львова, щоб не бачити його будинок, ходила на стенд через Сахарова, я багато передумала за ці три роки, перестрибувала з можливості в можливість, повністю розчарувалася в чоловіках, лишила їх лише як друзів - чим шалено задоволена й радісна, мене більше не турбують питання хронотопів та Н. як сутність, поки а) не починають стрибати гормончики, б) я не напиваюся до певної веселої стадії та в) не настає якась чергова відлікова дата... як сьогодні.
Три роки тому ми бачилися востаннє. Дарина з Андрієм знімали мене опівночі, сп'янілу від угорського вина й істерики. Ми ночували просто навпроти Порохової вежі, я все ще вірила, що це тільки початок. Так от. Минуло три роки. За цей час він повністю заблокував мене у всіх соціальних мережах, боючись навіть уявити, що я десь випадково дамся знати, чоловік-боягуз - це моя улюблена категорія, та. На його День народження я таки написала листа без підпису, який надіслала в Канаду. Так, якщо говорити словами Свєти, пробую закрити останній гештальт. Але судячи з того, що і а), і б), і в) надалі спрацьовують однаково якісно, гештальт лишився не закритим. Або лист не відкритим.  Або ми таки дійсно колись мусимо перетнутися на вулицях Львова, або я й далі ідіотка. Інших пояснень у мене нема.

моя нова Венеція

DSC_0472магістри мочили по-справжньому
DSC_0477відчуття свободи
DSC_0495кольоровість
DSC_0503милі ручки
DSC_0520Ріалто
DSC_0524туманність Венеції
DSC_0569мій абсолютний пунктик, який ми таки виконали)
DSC_0570міст зітхань. Самотній і задумливий
DSC_0618Діма й голуби. І найдорожчий рис у його житті=)
DSC_0626чарівний пряничний дім
DSC_0636традиційно.

Колись, коли я матиму більше часу й сил, я обов'язково тут напишу. Про неї. Не звичайну. Інакшу. А поки я знову лечу на зустріч, тож...

плани

Всі у роз'їздах, у подорожах і підготовці до Великодня. Завтра Чистий четвер, і я митиму все, що бачу. А сьогодні я теж готувалася до наступної - найближчої - подорожі. Поки сиділа сама вдома, а на картці були гроші, вирішила вчорашню дилему між Вільнюсом та Ригою. Просто купила квиток на автобус із пересадкою, тож матиму три години щастячка у Ризі, а потім спокійно поїду собі на Тарту.
Берлін із Мариною чекатиме на мене 6го. На жаль, доведеться їхати весь Великдень в автобусі, що мене зовсім не надихає, окрім одного моменту: по ідеї, повинно бути все досить спокійно на кордоні та й на дорогах загалом. З іншого боку, так вийде, що я на цілих 2 дні довше побуту з моєю чарівницею, ииии=))) може, виберемося в Шверін, подивимося=)
10го я потягнуся до Вільнюса, зараз шукаю, в кого там на ніч спинитися=)) Якщо є в кого які милі ідеї, діліться, я шоколадками віддячу чи ще чим))
Потім автобусик потягне мене до Риги, далі Тарту, куди я приїду на день раніше, ніж насправді планувалося (да, я трохи з цим перевтикала, поки шукала найкращі варіанти, але дівчинка з каучсьорфінгу сказала, що можу приїжджати, коли хочу, тому най так все і лишиться). Потім буде конференція, де я виступатиму в перший же день, що значно полегшить мої відчуття "відстрілялася вже, можна тепер і понасолоджуватися". А далі треба буде подивитися на місці, коли я там зможу вигребтися до Мерібель, з якою ми познайомилися на цьому тренінгу в Итуалі, в Таллінн=) Ну, а там уже 3-4 дні естонського розтягнутого задоволення в столиці й повернення до Києва.
Виглядає смачно.
Сподіваюся, все дійсно буде по-гурманськи круто)

Latest Month

June 2017
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com