You are viewing [info]d_avis's journal

новоприбулим

від мхмас

Зачиняюся. Усім, хто має будь-які питання, думки чи побажання, - сюди.

Для тих, хто мене не знає.
Займалася брейком (нині маю довготривалу перерву, яка пояснюється черговими трансцендентними вибриками), люблю лазити дахами і стінами, вмію бути непередбачуваною, можу ставати надокучливою під північ, промацуючи підсвідомі бажання... Дуже люблю людей, яких не можна прочитати одразу. Ненавиджу дволиких і псевдопатріотів, порожні балачки, ницість і неграмотність.
Фанатію від скелелазіння. З деякими змінами в житті навчилася: стримувати сльози, частіше сміятися, писати вірші тільки тоді, коли сильно припече, ходити в кіно не на самоті. Рідко отримую квіти в подарунок. Рідко не пробачаю. Рідко не прислухаюся до серця. Не вмію(ла) повільно закохуватися й швидко розлюбляти. З часом стала маленьким стервенятком і великою дівчинкою-обломом. Якщо вас таке ще цікавить, приєднуйтеся та діліться досвідом.

Tags:

ииии

Ванкувер
Забула з цим іспитом написати, що вчора після такої депресивної завалялівки на деку Даша купила собі чудовенні малинові штани. От.

збулася нечувана мрія)))

Ванкувер
Тепер у мене вдома - завдяки щедрому на незвичайні подарунки [info]polar_birdу - житиме стусополиця, зроблена колись Сверстюком, иииии!

кіт

yangolya
Сьогодні в мене на руках помер кіт. Вперше їхала з незнайомою людиною на таксі в інший кінець міста, аби врятувати тваринку, якій так сильно перепало. Можливо, він спершу випав із вікна. Але потім його потягали дикі пси з будівництва. А потім я поверталася додому з англійської, мене зупинили тамтешні діти з благаннями щось зробити. А так по-справжньому хотілося його врятувати. І так у це вірилося, бо ж він так довго лежав, чекав на якихось таких людей, як ми. Ну, але на жаль, єдине, що зміг зробити ветеринар - це обезболити його останні хвилини в агонії. Це якось так неправильно... Коли він дотерпів таку довгу дорогу в машині, а перед тим на вулиці, а перед тим, може, ще щось... Але в житті зараз все таке. Неправильне. Життя тепер полюбило великі нелогічності, які не прописуються в якісь норми. Жаль.
захід, судак

Так виглядав нетиповий захід сонця після дощу.

А так - в очікуванні на Поліну та Віталіка в "Трапезній", яку ми так довго шукали, хехе

Цього разу всі масово вирішили вивішувати попрану білизну))

я знайшла спеціальне місце зі знаком для поцілунків. Лишилося знайти чувака в такому капелюсі й поспати ніч у бігудях, хехе


рідкісне видовище, зафіксоване за 5 хвилин до початку півмарафону)


Магнолія. Була помічена біля Стрийського парку мною та Анею.

"Сонечко". Всі збіги з назвою дурдому вважати випадковими
захід, судак
Originally posted by [info]mik_kiev at Постыдный путь к Святому месту
Когда оказалось, что Кокоревскую беседку на Владимирской горке разломали не вандалы, а реставраторы, страсти вокруг Владимирской горки улеглись. Тем более, что появилась информация о крупных суммах, ассигнованных на дальнейшее благоустройство горки, вплоть до воссоздания панорамы "Голгофа".

Но мне давно хотелось бы услышать не разговоры "вообще" о грядущих непонятно когда улучшениях, а о судьбе конкретного сооружения возле Владимирского спуска. Это – одно из ключевых мест исторического Киева. А его нынешний вид уже не первый год вызывает чувство бессильного стыда.



Речь идет о лестнице к "колонне Магдебургского права".
Read more... )

Tags:

питальник до снів

Ванкувер
Хоча я таки вже завершила написання диплому, а проте робота не зупиняється, і я надалі шукаю людей, які б заповнили питальник по сновидіннях.
Буду дуже вдячна))

київ анклавний

захід, судак
після сьогоднішніх направду неймовірних вештань Печерськом із [info]polar_bird, стало зрозуміло одне. Київ для мене назавжди лишиться містом із сотнею сюрпризів, анклав та місць, які завжди чекають на когось, що б не сталося...

Кому цікаво, от деякі фото (з тієї й наступні до кінця альбомчика)))). Тут чомусь сьогодні не хочуть вставлятися. спробую це зробити завтра.

дивися сам і поширюй!

захід, судак


у нашій країні таки існують справжні журналісти.
захід, судак

Кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр Української Культури та Мистецтва 12 травня 2012 року спільно з Центром народознавства «Козак Мамай»  започатковують на «Мамаєвій Слободі» науково-мистецьку акцію «Жили-були...».

Фольклорний фестиваль «Жили-були…»  обіцяє бути дійсно феєричним, адже на нього запрошені фольклорні колективи багатьох народностей – творчої еліти різних етносів, які, упродовж кількох десятиліть, а то й століть, проживаючи поряд із українцями на території нашої козацької землі, все ж таки зуміли зберегти давні традиції своїх предків.

Поляки, цигани, білоруси, росіяни, румуни, татари, угорці, греки, болгари, азербайджанці, ассірійці, афганці, башкири, буряти, гагаузи, грузини, дагестанці, естонці, євреї, казахи, караїми, корейці, курди, народи фіно-пермського угрупування, осетини, узбеки, чехи, німці, молдовани та литовці 12 травня 2012 року, спільно з українськими козаками презентуватимуть свої самобутні народні танці, пісні, ремесла та ігри.

Під час виступів народних фольклорних гуртів відбуватиметься презентація головних страв сусідніх з Україною народів.

У великих та малих казанах на відкритому вогні варитиметься та пектиметься, поряд із козацьким кулішем, польський біґус, кримськотатарський плов, єврейський цимес, російські щі, молдавська мамалига, мадярський гуляш, болгарська манджея, білоруський кисіль, литовська каша з буряком, гагаузька шорпа, а також тушковані із польовою зеленню перепілки від наших вільнолюбивих побратимів циган …

Невід`ємною складовою наукових заходів фестивалю буде виставка-ярмарок традиційних виробів народних майстрів та зразків народного малярства. На різних садибах козацького селища відбуватимуться майстер-класи із народних ремесел. Також програмою заходу передбачені наукові дискусії:

  •  Казкознавство в Україні: історія, сучасність, перспективи розвитку
  • Фольклористика в Україні: здобутки, проблеми методології, перспективи розвитку
  • Фольклор України як націєтвірний чинник
  • Місце і значення автохтонної традиції в історії та сучасності
  • Фольклорний процес у сучасному інформаційному просторі
  • Етномозаїка традиційних культур населення України
  • Фольклор та фольклористика етнографічних регіонів України
  • На перехресті двох культур: взаємодія народнопоетичної та художньої творчості
  • Етномузикознавство: історія дослідження та нові методологічні підходи
  • Україна і світ: полілог культур

План заходів фестивалю «Жили-були…»:

7.00 -9.00 – Прибуття учасників фестивалю

10.00-10.30 – Спільна молитва в козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці на «Мамаєвій Слободі»

10.40 – Офіційне відкриття фестивалю, розгортання одного з найбільших Державних прапорів України площею 900 м2

11.00  - Салют із козацьких гармат на честь представників народів учасників фестивалю

11.10-13.00 – Пленарне засідання конференції (приміщення войскової скарбниці «Мамаєвої Слободи»)

10.00-17.00 – Виставка-ярмарок народних майстрів

10.00-17.00 – Майстер-класи з традиційної дитячої гри, народного танцю, народних ремесел (ярмарковий майдан «Мамаєвої Слободи»)

11.00-17.00 – Виступи самодіяльних фольклорних колективів та гуртів на сцені ярмаркового майдану

14.00-16.00 – Робота секцій конференції (приміщення садиб «Мамаєвої Слободи»)

16.30-17.30 – Підведення підсумків науково-мистецької акції на центральному майдані «Мамаєвої Слободи»

18.00-18.30 – Виступ кращого в Європі кінного козацького каскадерського підрозділу під орудою Наказного Отамана Олега Юрчишина

18.30-21.00 – Гала-концерт на воді: виступи українських народних колективів та фольклорних гуртів – репрезентантів етнічних традицій народів, що населяють Україну (сцена на острові озера Красавиця, з якого бере початок річка Либідь)

Організатори фестивалю своєю ініціативою  хочуть ще раз підтвердити, що Україна виконує положення Європейської хартії регіональних мов та мов етноменшин, і ця позитивна акція сприятиме підтриманню шляхетного іміджу України у світі, як демократичної Держави котра твердо стоїть на шляху повернення до спільних європейських цінностей.

Науково-мистецька акція «Жили-були...», запланована в межах відзначення 20-річного ювілею спеціальності «фольклористика» в Україні. Зокрема в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, наріжною складовою якої є традиційні фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській, котра була засновником кафедри, фольклористом, літературознавцем, поетесою, педагогом. Її діяльність у цих царинах мала всеукраїнське значення для фольклористичної науки.

Л. Дунаєвська (28.06.1948 – 16.05.2006) у різний час була членом експертної ради Вищої атестаційної комісії України, експертної ради Державної акредитаційної комісії при Міністерстві освіти та науки України. Упорядником та науковим редактором понад 20 збірок українських казок і казок народів світу, 4 збірок народної прози і народної пісні, 4 збірок поезій. Автором і співавтором 2 підручників з фольклору для університетів, сценаріїв науково-навчальних фільмів та діафільму, укладачем понад 20 навчальних програм. Членом редколегії видавництва «Веселка», журналу «Київська старовина». Лауреатом премії ім. Ф. Колесси НАН України (2001), нагороджена Почесними грамотами ВР України (2005) та Київського міського голови (2006).

Нещодавно на адресу Центру народознавства «Козак Мамай» надійшов лист від Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка пана Губерського Л.В. з проханням підтримати,  а відтак спільно провести на території козацького селища «Мамаєва Слобода» науково-мистецький захід «Жили-були…», оскільки 2012 рік є ювілейним для кафедри фольклористики інституту філології, котра була створена в 1992 році з ініціативи професора Лідії Дунаєвської.

Позитивные рисунки

захід, судак
Originally posted by [info]pihovkin1 at Позитивные рисунки
Уже только с ящерицы я проарал! А ведь художник Таня Tavlla - рассчитывала на то, что бы всем было интересно. После просмотра третего рисунка, вспомнил песню в исполнении Гарика Харламова, про камара Евгения, который там сосал... ))

1.


Смотреть дальше... )

зимова Одеса

захід, судак








Якось виявилося зараз, що я не подавала сюди жодних фотографій з однієї з найцікавіших подорожей мого життя)))) Так, Одеса для мене має бути тільки зимовою. Другий рік поспіль переконуюся в цьому!)





Більше фото - уконті, у фейсбуку та тут)))

Зима. Підсумки.

від мхмас
Ця зима для мене не була затяжною. Я раділа кожному снігу, я кайфувала із жахливих холодів, я до них насправді призвичаїлася і тишком раділа, що таки та, червона горобина в серпні - це точно ще діє, як прогноз.
Цією зими було кілька крутезних речей.
Звісно, треба почати з приїзду Діми до мене на початку грудня (Дю Солей, виставка хлібів з усієї України, відкриття для себе маленького Провансу в центрі Києва, фантастичні вештання та густі розмови. Сумую за цим)... Насправді, дуже і дуже сумую.

На Андрія  ми з Мімою наворожили мені весілля в 22, з чого довго сміялися. Ібо штіль - наше все, а тим більше зараз, коли так хочеться faire діло, а не любов) Ще було багато снів із людиною, яку я й досі не бачила в реальному житті. А всі кажуть, що такі люди просто не можуть снитися апріорі. Брешуть.
Далі було багато думок про зимову Сербію та Румунію. На жаль, дещо дуже неприємне сталося в родині. Через що багато чого змінилося. Зокрема й пріоритетні бажання.
Мій НР був у Львові. З Поліною і настільки теплою компанією, що це й досі не описується словами)) Одразу після чумового святкування (і де нас тільки не носило) я подалася до Тернополя, до моєї найчарівнішої тітки Наташі. Так, уже 1 січня я була в іншій надзвичайно теплій компанії. Ну, і звісно, вже 3 січня - Чортків. Місто Че. Чарівне, незвичайне і таке харизматичне.
У Києві, в той самий день, коли я повернулася, вже відбувалися певні зміни. Тож відтоді я заміняю маму в школі на праці та малюванні, старанно збираю гроші на літо, займаюся з двома хлопцями англійською до ЗНО...
Зима затягнула в доросле життя. Таке, яким воно є.
29.01 - Крути. Роздача газет по електричках, тепло навіть у -20...
Поїздка до Одеси. Справжньої, з замерзлим морем...
Потім - поїздка до Львова. З ним - бурулька і Славське. Тоді ж - новина про те, що Н. знову незримо в моєму хронотопі.
А цей день, плюс один раз на 4 роки, був сьогодні даний мені для ретельної підготовки до іспиту з французької...

4 дні у 4 фотографіях

crazy apel'
Була знову на Галичині. Отже, день перший - п'ятниця:

День другий:

День третій:

День четвертий:



Ну, і П.С. із четвертого дня, ібо мені шалено подобається ця фотка:))))

диплом

world
Народ!)
Дуже прошу вас допомогти мені з дослідженням (всім, хто ще не допоміг)))))))), яке я проводжу в межах своєї магістерської роботи.
Отже, тут я прикріпила онлайнову анкету.
Кому сняться сни, хто любить їх тлумачити і хто нічого в тому не шарить, хто має знайомих, які часто переказують свої сни - розповсюдьте, будь ласка, й приділіть трохи свого часу на заповнення.
Ви зробите свій надзвичайно вагомий внесок розвиток сучасної науки;)))))))))))))))))))))))

дякую!!!

П.С. - Усім, хто мені вже був надіслав свої відповіді, безмежно вдячна, я їх уже занесла в реєстр. Ви чудові!

Крути

Лілу
Ми їхали спершу до Ніжина, там пересідали на конотопську електричку, нас було троє, і це було круто. Назад поверталися автобусиком із Конгресом українських націоналістів (завдяки Вові, який сам же мене й надибав біля теплої грубки))).
Я не очікувала такого піднесення, якщо чесно. Газети розходилися якось так швидко й щиро. Це був направду надзвичайно світлий і особливий день. Один із тих, які обов'язково закарбовуються і потім довго жевріють.
Я не буду багато тут говорити, бо всі вже про все буцім-то знають. Я тільки скажу, що ЦЕ дійсно варто побачити. Це місце досі дихає тією історією.








на кшталт філологічного

Ванкувер
Оце перечитую тут інколи написи на стінках в соцмережах у друзів, всілякі оці "атлічьна", "рібята", "марозилася", "нічьо" та іже з ними. І мене вже вкотре вигрібає від великого нерозуміння, певно, що воно таке і чи дійсно люди аж настільки вже деградували. Я не лише про мову й саму манеру написання. Я загалом - і про стан психічний також. Якщо це й варіації на тему молодіжного сленґу, то вони явно перейшли вже всі межі. Найсмішніше, що майже у всіх випадках такою "мовою" спілкується молодь саме західних регіонів (на противагу центральній та центрально-східній, де зазвичай можна почути суржикові елементи). Можливо, я помиляюся з якимись висновками, тому що зроблені вони виключно на моїх особистих спостереженнях, але все ж таки. Може, мені хтось пояснить, чим конкретно керується мозок тих "атлічьних рібят"? Стьобами над російською в жодному з цих випадків і не пахло, це просто повсякденна манера спілкування. І не незнання російської тут також однозначно відіграє останню роль.

Tags:

Ооорганізм

курча
уже майже тиждень харюся з досі не знаним відчуттям. грубо кажучи, у мене терпне частина майже від плеча і до самих грудей з лівої сторони. От якось так неясно чого, і що воно таке, і звідки могло взятися. І не проходить. Не можу сказати, що болить, але набридає, бо не розумію природу цього чергового бздуру мого організму. Якщо ще за пару днів не мине, піду чи то до терапевта, чи то одразу до невтопатолога... чи взагалі до того з такими приколами йти? може, просто якийсь нерв защемило?%)) ООооо
захід, судак
Originally posted by [info]balago306 at Концепт хостела для скалолазов
Польская архитектурная студия UGO architecture предоставила уникальный проект международного хостела Barcelona rock, расположенного в горных районах неподалеку от Барселоны (Испания). Фантастическая структура, высота которой составит 100 метров призвана стать гостеприимным «богемным общежитием для туристов».



Дальше +++  )

місто Че

захід, судак
Чортків - це насправді фантастично харизматичне й неочікувано цікаве місто. Одне, що я скажу просто одразу: я неодмінно повернуся туди за блакитним небом та теплим сонячним промінням у порталах замку. До певної міри чого можна було би назвати містом контрастів. І містом позачасовим. 
Одразу спустившись із автостанції, треба перейти через примарний, невідомо-чому-так-збудований міст:

Потім пройти повз чудо-гендель, який прикрашено не лише годинником, але й старими фото міста Че:

аби дійти до замку, звернути, як виявилося, біля синаґоґи:



Read more... )
Ну, і звісно, яке ж місто Че без Челентано:

і наостанок:

 Місто, куди я точно повернуся. Обіцяю...

вітаю

нордік
Всіх з Новим Роком! Хай почуються всі ваші заповітні бажання та справдяться очікування. І сніг нарешті згадає про те, що в нас насправді зима.
А я жену на майже-полярному-експресі до Львова. Обіцяю повернутися десь під Різдво і всіх, кого ще не бачила, пообнімати та напоїти глінтвейнами)

візи

world
Отже, Сербія скасувала нам візовий режим. Як і Боснія й Герцоговина. Рада я, дуже рада, але лишається одна проблема. Я в лютому хотіла їхати маршрутиком Румунія-Сербія. А тут тепер виходить, що Шенген, який я думала файно отримати через запрошення з Белграда від подруги (ще й річний, иии), відпадає. Отже, доведеться, по ходу таки оформлювати тільки румунську візу (а вона, падло, аж 50 доларів коштує)... А я так хотіла вбити одним пострілом зайців на цілий рік...
У мене точно нема інших варіантів?

де вони - супутники?

Лілу
Досягла якогось нового стану самособоюспустошення. Це коли
сам свідомо говориш дурниці, крутячи оберемками пропозицій,
серед усіх друзів нема жодного, з ким би міг поїхати на таке омріяне море,
не хочеться нічогісінько, просто лягти й лежати,
слухаєш "Спутники" кілька днів поспіль,
не можеш зв'язати у речення якісь уривки фраз, наче в роті каміння й пісок,
весь час знаходишся у стані напівмарення та за-три-секунди-до-плачу,
засипаєш у маршрутках дорогою додому,
провалюєшся у дивні сни,
маєш невизначеність із Новим роком і відкритий квиток - тільки туди, туди, туди, але не назад. До Львова. 28 грудня.
Може, дійсно, настав той час, коли мені просто самій треба вийти на зустріч того, чого завжди так чекала і так хотіла зустріти особливо яскраво й незвичайно?.. Може, дійсно, краще я просто тихо залізу на дах десь у центрі міста чи на ту саму гору, де треба вже поставити матеріальний пам'ятник моїй любові?.. взяти собі шампанського пляшку чи того ж вина, як у тому травні - і влаштувати собі новорічний катарсис на самоті... Не знаю. А може, я просто занадто розлила себе іншим. Не знаю. Чим далі в себе ж заглиблююся, тим більше усвідомлюю, що час просто заспокоїтися і замовкнути.

після походів

захід, судак
Заходили з Дімою на виставку до одного з моїх найтепліших музеїв. Так от.
Всім, хто ще не був у музеї Гончара біля Лаври - ПІДІТЬ обов'язково! Виставка обрядових хлібів, приурочена до річниці голодомору, триває до 8 грудня.
Надзвичайної сили видовище! Хліби привозилися з усієї України. Найяскравіший і найкрасномовніший приклад того, яке ж насправді значення має хліб у нашому житті.

Dec. 3rd, 2011

захід, судак
Приїхав до мене нарешті Дімка Савчук. Вчора ми ходили з ним на Cirque du Soleil, який шалено вразив кольорами, видовищем, акробатами... Потім ми засіли в милому затишному кафе з інтер'єром, який шалено нагадував не лише Прованс, а й Дром. Власне, Дром навіть більше. І я відчула, що тепер точно знайшла частинку Франції просто на Саксаганського... Ми шалено багато говорили, потім пішки пройшлися до Їжака, потім вирулили вузькими тихими вуличками до Вел.Житомирської, а там і Пейзажка, тиха і прекрасна. А потім був чудний Андріївський, Поділ, маршрутка додому. Ми приповзли майже опівночі, дуже задоволені й милі)
Сьогодні був марш-забіг приблизно тими ж місцями, але додалися Воровського, Гоголівська, Златоустівська, цирк, Володимирський собор і сходи - мої найулюбленіші магнетичні сходи біля Магдебурзького права.
Тепер Діма поки тусить із рідними десь у районі Рошена, я слухаю гарну музику, думаю про те, в якому ж до болю прекрасному місті я живу. І всіх, хто ще необачно має сумніви щодо Києва, - ласкаво прошу до мене на вихідні))

Latest Month

May 2012
S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com