Зачиняюся. Усім, хто має будь-які питання, думки чи побажання, - сюди.
Для тих, хто мене не знає.
Фанатію від скелелазіння. З деякими змінами в житті навчилася: стримувати сльози, частіше сміятися, писати вірші тільки тоді, коли сильно припече, ходити в кіно не на самоті. Рідко отримую квіти в подарунок. Рідко не пробачаю. Рідко не прислухаюся до серця. Не вмію(ла) повільно закохуватися й швидко розлюбляти. З часом стала маленьким стервенятком і великою дівчинкою-обломом. Якщо вас таке ще цікавить, приєднуйтеся та діліться досвідом.
- Настрій:
blank
Так виглядав нетиповий захід сонця після дощу.
А так - в очікуванні на Поліну та Віталіка в "Трапезній", яку ми так довго шукали, хехе
Цього разу всі масово вирішили вивішувати попрану білизну))
я знайшла спеціальне місце зі знаком для поцілунків. Лишилося знайти чувака в такому капелюсі й поспати ніч у бігудях, хехе
рідкісне видовище, зафіксоване за 5 хвилин до початку півмарафону)
Магнолія. Була помічена біля Стрийського парку мною та Анею.
"Сонечко". Всі збіги з назвою дурдому вважати випадковими
Но мне давно хотелось бы услышать не разговоры "вообще" о грядущих непонятно когда улучшениях, а о судьбе конкретного сооружения возле Владимирского спуска. Это – одно из ключевых мест исторического Киева. А его нынешний вид уже не первый год вызывает чувство бессильного стыда.

Речь идет о лестнице к "колонне Магдебургского права".
( Read more... )
Буду дуже вдячна))
Кому цікаво, от деякі фото (з тієї й наступні до кінця альбомчика)))). Тут чомусь сьогодні не хочуть вставлятися. спробую це зробити завтра.
у нашій країні таки існують справжні журналісти.
Кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр Української Культури та Мистецтва 12 травня 2012 року спільно з Центром народознавства «Козак Мамай» започатковують на «Мамаєвій Слободі» науково-мистецьку акцію «Жили-були...».
Фольклорний фестиваль «Жили-були…» обіцяє бути дійсно феєричним, адже на нього запрошені фольклорні колективи багатьох народностей – творчої еліти різних етносів, які, упродовж кількох десятиліть, а то й століть, проживаючи поряд із українцями на території нашої козацької землі, все ж таки зуміли зберегти давні традиції своїх предків.
Поляки, цигани, білоруси, росіяни, румуни, татари, угорці, греки, болгари, азербайджанці, ассірійці, афганці, башкири, буряти, гагаузи, грузини, дагестанці, естонці, євреї, казахи, караїми, корейці, курди, народи фіно-пермського угрупування, осетини, узбеки, чехи, німці, молдовани та литовці 12 травня 2012 року, спільно з українськими козаками презентуватимуть свої самобутні народні танці, пісні, ремесла та ігри.
Під час виступів народних фольклорних гуртів відбуватиметься презентація головних страв сусідніх з Україною народів.
У великих та малих казанах на відкритому вогні варитиметься та пектиметься, поряд із козацьким кулішем, польський біґус, кримськотатарський плов, єврейський цимес, російські щі, молдавська мамалига, мадярський гуляш, болгарська манджея, білоруський кисіль, литовська каша з буряком, гагаузька шорпа, а також тушковані із польовою зеленню перепілки від наших вільнолюбивих побратимів циган …
Невід`ємною складовою наукових заходів фестивалю буде виставка-ярмарок традиційних виробів народних майстрів та зразків народного малярства. На різних садибах козацького селища відбуватимуться майстер-класи із народних ремесел. Також програмою заходу передбачені наукові дискусії:
- Казкознавство в Україні: історія, сучасність, перспективи розвитку
- Фольклористика в Україні: здобутки, проблеми методології, перспективи розвитку
- Фольклор України як націєтвірний чинник
- Місце і значення автохтонної традиції в історії та сучасності
- Фольклорний процес у сучасному інформаційному просторі
- Етномозаїка традиційних культур населення України
- Фольклор та фольклористика етнографічних регіонів України
- На перехресті двох культур: взаємодія народнопоетичної та художньої творчості
- Етномузикознавство: історія дослідження та нові методологічні підходи
- Україна і світ: полілог культур
План заходів фестивалю «Жили-були…»:
7.00 -9.00 – Прибуття учасників фестивалю
10.00-10.30 – Спільна молитва в козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці на «Мамаєвій Слободі»
10.40 – Офіційне відкриття фестивалю, розгортання одного з найбільших Державних прапорів України площею 900 м2
11.00 - Салют із козацьких гармат на честь представників народів учасників фестивалю
11.10-13.00 – Пленарне засідання конференції (приміщення войскової скарбниці «Мамаєвої Слободи»)
10.00-17.00 – Виставка-ярмарок народних майстрів
10.00-17.00 – Майстер-класи з традиційної дитячої гри, народного танцю, народних ремесел (ярмарковий майдан «Мамаєвої Слободи»)
11.00-17.00 – Виступи самодіяльних фольклорних колективів та гуртів на сцені ярмаркового майдану
14.00-16.00 – Робота секцій конференції (приміщення садиб «Мамаєвої Слободи»)
16.30-17.30 – Підведення підсумків науково-мистецької акції на центральному майдані «Мамаєвої Слободи»
18.00-18.30 – Виступ кращого в Європі кінного козацького каскадерського підрозділу під орудою Наказного Отамана Олега Юрчишина
18.30-21.00 – Гала-концерт на воді: виступи українських народних колективів та фольклорних гуртів – репрезентантів етнічних традицій народів, що населяють Україну (сцена на острові озера Красавиця, з якого бере початок річка Либідь)
Організатори фестивалю своєю ініціативою хочуть ще раз підтвердити, що Україна виконує положення Європейської хартії регіональних мов та мов етноменшин, і ця позитивна акція сприятиме підтриманню шляхетного іміджу України у світі, як демократичної Держави котра твердо стоїть на шляху повернення до спільних європейських цінностей.
Науково-мистецька акція «Жили-були...», запланована в межах відзначення 20-річного ювілею спеціальності «фольклористика» в Україні. Зокрема в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, наріжною складовою якої є традиційні фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській, котра була засновником кафедри, фольклористом, літературознавцем, поетесою, педагогом. Її діяльність у цих царинах мала всеукраїнське значення для фольклористичної науки.
Л. Дунаєвська (28.06.1948 – 16.05.2006) у різний час була членом експертної ради Вищої атестаційної комісії України, експертної ради Державної акредитаційної комісії при Міністерстві освіти та науки України. Упорядником та науковим редактором понад 20 збірок українських казок і казок народів світу, 4 збірок народної прози і народної пісні, 4 збірок поезій. Автором і співавтором 2 підручників з фольклору для університетів, сценаріїв науково-навчальних фільмів та діафільму, укладачем понад 20 навчальних програм. Членом редколегії видавництва «Веселка», журналу «Київська старовина». Лауреатом премії ім. Ф. Колесси НАН України (2001), нагороджена Почесними грамотами ВР України (2005) та Київського міського голови (2006).
Нещодавно на адресу Центру народознавства «Козак Мамай» надійшов лист від Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка пана Губерського Л.В. з проханням підтримати, а відтак спільно провести на території козацького селища «Мамаєва Слобода» науково-мистецький захід «Жили-були…», оскільки 2012 рік є ювілейним для кафедри фольклористики інституту філології, котра була створена в 1992 році з ініціативи професора Лідії Дунаєвської.
1.

( Смотреть дальше... )




Якось виявилося зараз, що я не подавала сюди жодних фотографій з однієї з найцікавіших подорожей мого життя)))) Так, Одеса для мене має бути тільки зимовою. Другий рік поспіль переконуюся в цьому!)


Більше фото - уконті, у фейсбуку та тут)))
- музичний супровід: 2:19 Marcela Mangabeira – Don't Stop The Music (Lounge Version)
Цією зими було кілька крутезних речей.
Звісно, треба почати з приїзду Діми до мене на початку грудня (Дю Солей, виставка хлібів з усієї України, відкриття для себе маленького Провансу в центрі Києва, фантастичні вештання та густі розмови. Сумую за цим)... Насправді, дуже і дуже сумую.

На Андрія ми з Мімою наворожили мені весілля в 22, з чого довго сміялися. Ібо штіль - наше все, а тим більше зараз, коли так хочеться faire діло, а не любов) Ще було багато снів із людиною, яку я й досі не бачила в реальному житті. А всі кажуть, що такі люди просто не можуть снитися апріорі. Брешуть.
Далі було багато думок про зимову Сербію та Румунію. На жаль, дещо дуже неприємне сталося в родині. Через що багато чого змінилося. Зокрема й пріоритетні бажання.
Мій НР був у Львові. З Поліною і настільки теплою компанією, що це й досі не описується словами)) Одразу після чумового святкування (і де нас тільки не носило) я подалася до Тернополя, до моєї найчарівнішої тітки Наташі. Так, уже 1 січня я була в іншій надзвичайно теплій компанії. Ну, і звісно, вже 3 січня - Чортків. Місто Че. Чарівне, незвичайне і таке харизматичне.
У Києві, в той самий день, коли я повернулася, вже відбувалися певні зміни. Тож відтоді я заміняю маму в школі на праці та малюванні, старанно збираю гроші на літо, займаюся з двома хлопцями англійською до ЗНО...
Зима затягнула в доросле життя. Таке, яким воно є.
29.01 - Крути. Роздача газет по електричках, тепло навіть у -20...
Поїздка до Одеси. Справжньої, з замерзлим морем...
Потім - поїздка до Львова. З ним - бурулька і Славське. Тоді ж - новина про те, що Н. знову незримо в моєму хронотопі.
А цей день, плюс один раз на 4 роки, був сьогодні даний мені для ретельної підготовки до іспиту з французької...

День другий:

День третій:

День четвертий:

Ну, і П.С. із четвертого дня, ібо мені шалено подобається ця фотка:))))

Дуже прошу вас допомогти мені з дослідженням (всім, хто ще не допоміг)))))))), яке я проводжу в межах своєї магістерської роботи.
Отже, тут я прикріпила онлайнову анкету.
Кому сняться сни, хто любить їх тлумачити і хто нічого в тому не шарить, хто має знайомих, які часто переказують свої сни - розповсюдьте, будь ласка, й приділіть трохи свого часу на заповнення.
Ви зробите свій надзвичайно вагомий внесок розвиток сучасної науки;)))))))))))))))))))))))
дякую!!!
П.С. - Усім, хто мені вже був надіслав свої відповіді, безмежно вдячна, я їх уже занесла в реєстр. Ви чудові!
Я не очікувала такого піднесення, якщо чесно. Газети розходилися якось так швидко й щиро. Це був направду надзвичайно світлий і особливий день. Один із тих, які обов'язково закарбовуються і потім довго жевріють.
Я не буду багато тут говорити, бо всі вже про все буцім-то знають. Я тільки скажу, що ЦЕ дійсно варто побачити. Це місце досі дихає тією історією.
- Настрій:
awake
( Дальше +++ )
Одразу спустившись із автостанції, треба перейти через примарний, невідомо-чому-так-збудований міст:

Потім пройти повз чудо-гендель, який прикрашено не лише годинником, але й старими фото міста Че:

аби дійти до замку, звернути, як виявилося, біля синаґоґи:

( Read more... )
Ну, і звісно, яке ж місто Че без Челентано:

і наостанок:

Місто, куди я точно повернуся. Обіцяю...А я жену на майже-полярному-експресі до Львова. Обіцяю повернутися десь під Різдво і всіх, кого ще не бачила, пообнімати та напоїти глінтвейнами)
У мене точно нема інших варіантів?
сам свідомо говориш дурниці, крутячи оберемками пропозицій,
серед усіх друзів нема жодного, з ким би міг поїхати на таке омріяне море,
не хочеться нічогісінько, просто лягти й лежати,
слухаєш "Спутники" кілька днів поспіль,
не можеш зв'язати у речення якісь уривки фраз, наче в роті каміння й пісок,
весь час знаходишся у стані напівмарення та за-три-секунди-до-плачу,
засипаєш у маршрутках дорогою додому,
провалюєшся у дивні сни,
маєш невизначеність із Новим роком і відкритий квиток - тільки туди, туди, туди, але не назад. До Львова. 28 грудня.
Може, дійсно, настав той час, коли мені просто самій треба вийти на зустріч того, чого завжди так чекала і так хотіла зустріти особливо яскраво й незвичайно?.. Може, дійсно, краще я просто тихо залізу на дах десь у центрі міста чи на ту саму гору, де треба вже поставити матеріальний пам'ятник моїй любові?.. взяти собі шампанського пляшку чи того ж вина, як у тому травні - і влаштувати собі новорічний катарсис на самоті... Не знаю. А може, я просто занадто розлила себе іншим. Не знаю. Чим далі в себе ж заглиблююся, тим більше усвідомлюю, що час просто заспокоїтися і замовкнути.
- Настрій:
сльозогінний - музичний супровід:Pianoboy - Спутники
Всім, хто ще не був у музеї Гончара біля Лаври - ПІДІТЬ обов'язково! Виставка обрядових хлібів, приурочена до річниці голодомору, триває до 8 грудня.
Надзвичайної сили видовище! Хліби привозилися з усієї України. Найяскравіший і найкрасномовніший приклад того, яке ж насправді значення має хліб у нашому житті.
Сьогодні був марш-забіг приблизно тими ж місцями, але додалися Воровського, Гоголівська, Златоустівська, цирк, Володимирський собор і сходи - мої найулюбленіші магнетичні сходи біля Магдебурзького права.
Тепер Діма поки тусить із рідними десь у районі Рошена, я слухаю гарну музику, думаю про те, в якому ж до болю прекрасному місті я живу. І всіх, хто ще необачно має сумніви щодо Києва, - ласкаво прошу до мене на вихідні))
- музичний супровід:Hurts - Stay
